Відомо, що рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) є загальновизнаним фактором ризику розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань. Однак оптимальний ефективний і безпечний рівень ліпіду в довгостроковій перспективі остаточно не встановлений.

Вчені з Гарвардської медичної школи з'ясували, що зниження рівня холестерину ЛПНЩ протягом тривалого часу зменшувало ймовірність появи серйозних серцево-судинних подій, не викликаючи небажаних явищ.

Результати дослідження опубліковані в журналі Circulation.

В основному дослідженні FOURIER (Further Cardiovascular Outcomes Research With PCSK9 Inhibition in Subjects With Elevated Risk) взяли участь 27 564 людини зі стабільними атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями. Учасники отримували еволокумаб або плацебо. Середній час спостереження становив 2,2 року. У дослідженні FOURIER-OLE брали участь 6635 осіб. Всі учасники отримували еволокумаб для зниження рівня ліпідів. Час спостереження склав ще 5 років.

В ході дослідження 1604 пацієнта досягли рівня холестерину ЛПНЩ нижче 0,5 ммоль/л. У 2627 осіб концентрація холестерину ЛПНЩ склала від 0,5 до 1 ммоль/л. Високий рівень холестерину ЛПНЩ (від 1,81 ммоль/л і вище) зберігся у 811 осіб.

Аналіз показав, що серед пацієнтів, у яких протягом восьми років зберігався низький і дуже низький рівень холестерину ЛПНЩ, ризик серцево-судинної смерті, інфаркту міокарда, інсульту і госпіталізації у зв'язку з нестабільною стенокардією нижче в порівнянні з учасниками з високим рівнем ліпідів. При цьому вченим не вдалося виявити взаємозв'язку між низьким рівнем холестерину ЛПНЩ і розвитком серйозних небажаних явищ, появою або рецидивом раку, розвитком катаракти, діабету, геморагічного інсульту, нейрокогнітивних розладів і несерцевої смерті.